Мій жетон — символ честі та служіння людям

З дитинства Антон Дмитренко мріяв працювати в поліції та допомагати людям. Майбутній правоохоронець виріс та навчався на Донеччині. Вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ на юридичний факультет. Потім, в 2021 році почав працювати оперативником у поліції міста Лиман

З початку повномасштабного вторгнення молодий фахівець разом із колегами виїздив на обстріли, здійснював евакуацію населення та доставляв з прифронтових територій поранених громадян до стабілізаційних пунктів. Крім цього, працював на місцях масового тимчасового поховання мирних жителів.

Рідне місто Антона окупували загарбники, а батьківський дім знищили ворожі снаряди. Проте ворог не зміг відібрати його внутрішній стрижень. З весни 2026 року Антон Дмитренко продовжує свою службу на Київщині. Тепер він працює оперуповноваженим кримінальної поліції Обухівського районного управління, розкриваючи злочини проти особи. 

Найбільше поліцейському запам’яталась евакуація, яку здійснював 9 грудня 2025 року, тоді він з колегами вивезли з прифронтового пекла тринадцять людей і двох наляканих собак. На той час правоохоронець служив в місті Слов’янськ. Антон разом із колегами їхали в місто Лиман, аби забрати мирних жителів та відвезти у безпечне місце. Однак, правоохоронці потрапили під ворожий обстріл, їхній автомобіль помітив FPV-дрон. Секунди вирішували все. Поліцейські миттєво вискочили з автівки й відбігли в укриття за мить до удару. Коли дим розвіявся, виявилося, що офіцери дивом уникли важких поранень. Оглушені, але не зупинені, вони прийняли відчайдушне рішення: повернутися до пошкодженого автомобіля й їхати далі, бо на них чекали. 

«Мій жетон – символ честі та присяги. Моя служба – моє покликання. Я готовий ризикувати та робити все, що в моїх силах, аби вберегти інших від біди та небезпеки», - наголосив поліцейський.

Служити та захищати – наш спільний обов’язок!

З Днем Національної поліції України!