Щодо українського театру, який нас цікавить найбільше, Київ має конкретні задачі у конкретному темпоральному просторі
Поки Вашингтон пріоритетно зайнятий подіями у Перській затоці, європейці мають дбати про свою безпеку самостійно, що безпосередньо пов’язана з Україною. Ми маємо без емоцій, переконливо й аргументовано доводити Європі, що саме вона має почати грати першу скрипку у цій партії та більш рішуче підтримувати Україну. Зараз відкрито вікно можливостей і для європейських столиць, і для Києва набути більшої суб’єктності у нових обставинах, набути якості гравців, остаточно позбувшись статусу розмінної монети.
Аргументи чи, як каже американських президент, «карти» у нас є, ба більше, деякі з них вже стали корисними для нього самого, хоча він і досі притримується позиції їх не помічати. Є очевидним той факт, що і у сенсі конкуренції між США та Росією на енергетичному напрямку, і у сенсі іранської операції та подій у Перській затоці, Росія виглядає катастрофічно кульгавим та вкрай підірваним геополітичним актором саме завдяки Україні, яка спромоглася значно послабити її світовий вплив, фактично позбавивши Москву статусу гравця глобального рівня.
Включення Києва у новий рівень відносин з країнами Перської затоки і США по лінії безпекових потреб з урахуванням нашого сучасного воєнного досвіду,технологій і можливостей - додаткові аргументи для підсилення суб’єктності України. У таку співпрацю треба входити швидко, без зволікання, з холодною головою, з урахуванням позиції власного українського інтересу. Україна змогла не тільки встояти перед найбільшою армією в світі, вона продовжує чинити опір другій світовій ядерній потузі, і почала передавати сучасний досвід ведення війни й технології найбагатшим, найвпливовішим глобальним гравцям. Чи це не аргумент?! Питання риторичне.
Насправді, такі аргументи можуть дати Києву шанс закріпитися на нових більш міцних позиціях. У даному контексті, не менш важливою видається інформаційна складова - у цей часовий період український фактор повинен бути максимально присутній в інформаційному світовому просторі. Тому є пояснення – президент Трамп так чи інакше у найближчій перспективі буде заявляти про свою перемогу в іранській операції, і це станеться незалежно від реальних результатів. Далі Трампу буде потрібна ще гучніша перемога чи велика угода. До цього моменту Київ разом з європейськими столицями повинен підійти на кращих позиціях, виходячи з розуміння, що геноцид РФ проти України є війною в Європі та є війною Європи, а спільна перемога - шанс на суб’єктність у новому світі, шанс на вплив, з яким варто рахуватися.
Едуард Єфіменко