«Підлатав рани і гайда в стрій, звільняти рідну землю», – прикордонник з позивним «Матрос»

Сергій на псевдо «Матрос» вступив до лав прикордонної служби в 2016 році, після закінчення Бердянського університету менеджменту і бізнесу. За час першого контракту служби юнак зрозумів, що тут він на довго, бо обрав справу до душі

За сім років служби він пройшов чималий шлях: спочатку була окрема бойова прикордонна комендатура, згодом Луганський прикордонний загін, участь в операції Об’єднаних сил, повномасштабне вторгнення, бої за Батьківщину, потім поранення, реабілітація і знову в стрій.

У 2020 році прикордонник вирушив на Схід, аби разом з побратимами протистояти ворогу, який окупував частину української землі та, зрештою, звільняти тимчасово окуповані території. 

«Два роки на Сході були чи не найважчими для мене, і не тому, що ракети, обстріли чи ворог лякав мене, найскладніше було усвідомлювати неможливість повернути тих, хто віддав своє життя за Батьківщину, її волю та незалежність. Ці бійці були нашою рушійною силою, за що я їм дуже завдячую, та ще й тому, що маю змогу жити далі та продовжувати боротьбу за мирне небо нашої України», – ділиться охоронець кордону.

19 травня 2022 року утримуючи позиції та відбиваючи штурмові атаки ворога на підступах до міста Святогірськ, що на півночі Донецької області, «Матрос» отримав поранення. Після лікування та реабілітації, воїн повернувся до служби.

«Підлатав рани і гайда в стрій, звільняти рідну землю», – говорить Сергій.

Наразі прикордонник боронить Запорізьку область та налаштований виключно на Перемогу, бо на власні очі бачив, яку ціну заплатили його побратими, щоб ми жили під жовто-блакитним стягом.

За особисту мужність та героїзм, проявлені у визвольних боях, Матрос був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» а також нагрудним знаком Державної прикордонної служби України «За мужність в охороні державного кордону».