Столичний поліцейський-штурмовик із позивним Степ — про силу характеру

Під час оборони Донеччини правоохоронець дістав поранення внаслідок ураження  кумулятивним  зарядом  від  влучання ворожого FPV-дрону

Вже за місяць після лікування та реабілітації він повернувся до побратимів на передову та продовжує службу у найгарячіших точках. 

Старший оперуповноважений карного розшуку Дніпровського управління поліції Києва Дмитро змінив роботу в оперативному підрозділі на штурмовий. Влітку 2024 року, коли було створено полк поліції особливого призначення «Стрілецький» ГУНП у місті Києві, для виконання бойових завдань на фронті, він одним із перших вступив до його лав – у піхоту, де отримав позивний «Степ».

Свій перший бойовий досвід разом із підрозділом Дмитро здобув на Торецькому напрямку в Донецькій області. У складі піхоти він виконував бойові завдання тримаючи оборону під постійними обстрілами, а також займався евакуацією поранених та допомагав цивільному населенню, яке залишалося в зоні бойових дій.

«Коли навколо вибухи, найголовніше – зберігати рівновагу всередині себе. Разом із побратимами – поліцейськими та іншими захисниками Сил оборони України – ми стали однією великою родиною. Підтримка один одного дає нам силу вистояти у найважчі моменти» – розповідає поліцейський.

Боєць згадує: під час чергової ротації на позиції вони з побратимами потрапили під артилерійський та мінометний обстріли, а також атаку FPV-дронів. Один із безпілотників влучив у верхню частину броні автомобіля і кумулятивний струмінь пробив салон: автомобіль з бійцями загорівся, через важке поранення побратим Дмитра загинув, а сам він отримав поранення.

Попри пережите, після реабілітації 27-річний правоохоронець повернувся до строю. Степ зізнається, що допомагає йому триматися: «Яким би сильним ти не був фізично, настає момент, коли сили вичерпуються. Саме тоді проявляється характер».

Повернення на фронт для Дмитра – це насамперед – вищий ступінь відповідальності, відданість присязі, вірність побратимам, які поруч у окопі…

«Я хочу, щоб діти не чули звуку сирен, не ховались у бомбосховища від обстрілів, щоб бачили у небі тільки святкові салюти», – додав Степ.